Сліпий, із сьогоднішнього Євангелія, вчить нас, як отримати спасіння

Так насправді не важливо, яким було наше минуле (хоча воно в певній мірі і має свої наслідки для нас), ― Бога цікавить, яким буде наше завтра, тобто майбутнє, що буде зі мною, чи запрагну щось змінювати у своєму: не повертатися до давніх гріхів, чинити покуту за минулі, а найголовніше ― робити добро, любити!

Так мало людей, які люблять правдиво, досконалою любов’ю. Мамона ― наше “я” не дозволяє часто-густо робити кроки на зустріч Господеві, вчинки жертвенності тощо. Апостол Павло в покорі пригадує те, ким він був у минулому: хулителем, гонителем і насильником (1Тим 1,13), але завдяки благодаті став апостолом народів. Також і кожен із нас має можливість залишити добрий слід після себе на цій землі, ―- незважаючи на різні гріхи минулого; завдяки ласці навернення і благодаті Божій можемо вершити величні діла Божі.

Лікар душ і тіл ― Ісус Христос прийшов на цю землю, щоб оздоровляти. Гріх приніс зі собою нечувані нещастя: смерть, терпіння, хвороби. Бог не хотів, щоб Його створіння перебувало у такому жалюгідному становищі, ― тому довершує величне діло спасіння людського роду, залишаючи для людини вибір між добром і злом.

Насправді людина, яка грішить, до кінця не розуміє, що робить, які наслідки перед усім має це для неї: із гріхом людська душа темній (вкривається наче сажею, стаючи подібною до бісів) і сліпне, більше того, з кожним гріхом ця сліпота збільшується і тоді навіть постає загроза вічного прокляття для такої душі. Бога дуже болить, коли Його створіння добровільно вибирає стан тяжкого гріха, одначе Творець шанує вільну волю людини. Сліпий, із сьогоднішнього Євангелія, не захотів залишатися в стані своєї сліпоти, тому закликав до Христа: Ісусе, сину Давидів, змилуйся надо мною! (Лк 18,38) і Господь його оздоровив.

Бог добре знає і бачить наші намірення: тому часто ми не отримуємо те, що просимо. Через гріх людська душа починає хворіти і ми можемо отримати оздоровлення, якщо захочемо, але Бог не уділить цієї ласки, якщо людина грається з Ним, і знову повертається до гріха, таким чином підтверджуючи свою сліпоту.

Хвороба гріха загрожує кожному, доки живемо у людському тілі і ходимо ногами по цій грішній землі. Але потішає думка, що Ісус Христос прийшов спасти саме мене, тебе і всіх нас! (1Тим 1,15): Христос Ісус прийшов у світ, щоб спасти грішних, із яких я перший, ― пише Павло.

Сьогодні ще згадуємо пам’ять великого Святого особливо для Сходу ― Григорія Богослова (бл. 330-389), єпископа і Вчителя Церкви, офіційно першого патріарха Константинополя. І хоча Церква покликала Григорія на такі високі гідності, ― він завжди усувався при цьому на усамітнення, вибираючи споглядання і писемну працю. Святий Григорій Богослов просвітив Христову Церкву своєю наукою і прикладом, навчаючи покірно пізнавати Божу правду і впроваджувати її у дію через любов.

Джерело

Друзі, Вам подобається ця стаття?