Коли слід святити і запалювати Стрітенську свічку, щоб забезпечити собі Господнє заступництво.

Щороку 15 лютого християни святкують Стрітення Господнє. В цей день прийнято святити свічки та воду. Вважається, що саме ці дві речі допомагають нам впоратися з труднощами й в цілому наділені схожими цілющими властивостями.

Згідно з традицією, у цей день також прийнято проводити хресну ходу, тримаючи в руках запалені свічки, які, за повір’ям, захищають носіїв від блискавиці. Справжня Стрітенська свічка виготовляється з природного бджолиного воску, а чудодійними властивостями її наділяють молитви. Така свічка здатна принести людині примирення й спокій і неодмінно допоможе їй впоратися зі всіма неприємностями.

Коли запалюють Стрітенську свічку?

• Для освячення житла, яка потім виконує функцію оберегу.
• Запалюють на великі церковні свята.
• Під час хвороби запаліть свічку та прочитайте молитву.
• Під час сварок у домі.
• Коли тяжко хворий доживає свої лічені дні, для полегшення його страждань. Свічку померлому ставлять у схрещені на поясі долоні – означає, що пішов з життя праведником. А якщо вмирали відьми – брали свічки, три штуки та переливали свяченою водою тричі хрести. Таким способом уберігали себе від появи відьом з того світу.

-Від переляку малим дітям Стрітенською свічкою обсмалювали трохи волосся в області – лоба, вух та потилиці. Цей умовний хрест слугував оберегом від ураження грозою та безглуздої гибелі.

Ця свічка служила помічницею під час пологів, допомагала тяжким хворим. При зубних болях – рекомендували гризти свічу. Задимлювали приміщення під час епідемій, домашній скот перед вигоном на пасовисько. Просто брали з собою, бо вона приносить щастя.

Ходили такі плітки, що коли в церкві під час богослужіння згасне свічка, значить та людина помре. А якщо віск капне на долоні – добробут і злагода будуть супроводжувати цілий рік.