“Від долі не втечеш…” – добра історія, яка навчить вас бути вдячними за все, що відбувається у житті

…Втомлений молодий ангел, сидів на підвіконні квартири, сумно дивлячись на молоду жінку, яка лежала на дивані.
– Відстаєш від плану! – сказав над вухом голос. Старий, досвідчений ангел приземлився поруч і трохи штовхнув крилом молодого.

– Так я вже не знаю, що з нею робити, – мало не плачучи, сказав молодий.
– Так, Іванова Валерія Володимирівна, 36 років. Великий літературний і художній потенціал. Не розкритий. Потенціал на щасливий шлюб і синів-погодок. Не розкритий, – прочитав старий картку, що з’явилася з нізвідки.

– Не хоче, нічого не хоче. Їй казки писати для дітей і картинки до них малювати, а вона…. Передовий юрист у великій фірмі. Роботу ненавидить, але ходить на неї з завзятістю гірського барана. Грошей позбутися боїться, що все одно витрачає тільки на ділові костюми (треба відповідати), які вона, до речі, теж терпіти не може. Купила квартиру в центрі міста, в яку приходить тільки відсипатися.

А адже якби вона все кинула і почала робити те, що хоче, то ті ж гроші почала б отримувати через рік. Кинула б місто, яке не любить, і поїхала б до моря, завела б пухнастого товстого кота, якого завжди хотіла…

Зараз навіть кота не може завести, бо вдома майже не буває.
– А зі стосунками як? – поцікавився досвідчений.
– Точно так же. Той, хто їй призначений, чекає її там, біля моря. Уже 5 років чекає. Навіть кошеня бездомного п’ять років тому підібрав і виходив.

– М-даа, засідка… Сни мотивуючі посилав? Зустрічі потрібні підбудовував? – задумливо почухав лисину старий.
– А як же! Після снів встає зла, огризається на всіх. Рекламу на курси малювання і розвиток письменницького таланту підсовував, конкурси творчі… Все видаляє, не читаючи. Навіть зустріч з нареченим майже влаштував – він до цього міста приїжджав. У нього тут друг армійський виявився. Вона повз пройшла. Розмова була з важливим клієнтом по телефону, – молодий зовсім повісив голову.
– Спробуємо застосувати більш серйозні методи, – задумливо сказав старий.

…Ранок був похмурим, як і настрій Валерії, яку розбудив телефонний дзвінок шефа:
– Через півгодини у тебе літак. Проблеми в південному філіалі. Розрулиш – отримаєш премію, ні – догану.

А ще через кілька годин жінка стояла в південному місті на набережній і дивилася на море. Вдосталь надихавшись морським повітрям, вона розгорнулася на підборах і зібралася йти до філії фірми, як раптом проїжджаючий мимо велосипедист занадто пізно її помітив. Валерія відчула поштовх і полетіла зі сходів прямо в воду, і якби не чоловік, що прийшов їй на допомогу, то все могло б закінчитися сумно.

Чоловік здався їй смутно знайомим, він зловив таксі і відвіз її в лікарню. У неї виявилося легкий струс мозку і перелом ноги.

Увечері подзвонив бос і зажадав пояснень, чому Валерія так і не з’явилася у філії.

Страждаюча сильним головним болем жінка, несподівано видала шефу все, що накопичилося у неї за минулі роки… і тут же стала безробітною.

…На гілці дерева за лікарняним вікном сиділи два ангела.

– І все ж перелом і струс – це як то занадто круто… – сумнівався молодий.

– Ні-і, з переломом нікуди не втече, а струс не дасть багато думати. А суджений її вже все зрозумів. Думаєш він просто так кожен день до неї з мандаринами приходить? – усміхаючись, сказав старий ангел.

– А творчість? – запитав молодий.

– Завтра її сусідка виписується і забуде в тумбочці альбом і олівці, а там все і складеться – потер руки досвідчений.

Ось так, часом про нас дбають наші Ангели. Щоб змінити життя в кращу сторону.

Будьте вдячні за все, що відбувається у вашому житті. Адже дуже часто саме проблеми (втрата роботи, хвороба, вимушений переїзд тощо) круто змінюють наше життя.