Ця притча буде нагадувати кожному про те, що життя має кінець, а шукати кращого існування можна постійно. Одна стара собака відпочивала на сонячній галявині. Через деякий час її відпочинку завадило маленьке цуценя. Воно бігло, перечепилося через собаку, піднялося й знову почало бігати по колу.
Собака спитала у малого:
Чим ти займаєшся?
Цуценя відповіло:
Я бігаю та ловлю свого хвостика.
Собака засміявшись запитала:
Для чого ти це робиш?
Цуценя захекавшись почало відповідати:
Я бігаю за хвостом, тому, що у хвості моє щастя. Коли я його зловлю, я стану дуже щасливим. Я і бігаю за ним вже кілька днів, але впіймати не можу, він постійно втікає.
Стара собака з посмішкою сказала малечі:
Я колись була теж цуценям й мені теж таке розповідали про щастя. Я теж дуже довго намагалася наздогнати свого хвоста. Я забувала їсти, пити та відпочивати й не зупиняючись бігала за ним. Й одного разу я припинила це робити та просто пішла й потім помітила.
Цуценя в захваті спитало:
Що ви помітили?
Я помітила, що мій хвіст разом зі мною завжди, куди б я не йшла. Не бігай за щастям. Обирай свій шлях і щастя буде супроводжувати тебе завжди.
Друзі, Вам подобається ця стаття?
Поділіться з друзями!
