“По русски говори, ты шо с села?” або Як живеться україномовній дівчині у Києві

Я народилася в Києві, в російському мовному середовищі. батьки українці, обидва двомовні, бабуся розмовляла суржиком. до 16 років я розмовляла російською, але ще в 1 класі у мене були спроби перейти на українську, проте безуспішні через російськомовне оточення.

потім в 2006 році я полетіла на місяць до Німеччини вчити німецьку мову. жила в німецькій сім’ї і ходила в мовну школу. і там мене гепнуло по голові: навколо мене німці розмовляли німецькою, італійці італійською, чехи чеською. додому повернулася вже україномовною. 1 вересня однокласники думали що я день-два повимахуюся і перестану. як бачите, не перестала. і далі почалися приколи.

1) мені 16, колишній друг з яким ми вчилися в одній школі, але я перейшла після 9 класу в ліцей, а він лишився, каже:
– а чё это ты по укрАински начала базарить?

– бо я українка і це моя рідна мова
– ты не со Львова, нехер выпендриваться!
– а що, українську мову придумали у Львові? а чого тоді вона називається українською а не львівською?
– та пошла ты!

2) мені 17 чи 18, універ. чувак з курсу:
– по русски говори, ты шо с села?
– я з Києва
– так по русски говори!

якось мені на очі трапилася його ксерокопія паспорта, в графі “місце народження” було написано якесь смт в Житомирській області. то хто з нас з села, м?

3) мені 21 я шукаю роботу. ейчарка дує на мене губи і питає?
– а вы давно живёте в Киеве?
– з народження
– а вы умеете говорить по русски?

– якщо мій співрозмовник взагалі не розуміє українську, то можу перейти на російську без проблем
– у нас такая политика компании что все на русском, и если вы клиенту ответите на украинском, это ему не понравится

4) мені 22, на колишній роботі конфліктна ситуація з начальницею. я спокійно кажу:

– вибачте, мабуть я неправильно вас зрозуміла
– ты всегда неправыльно зразумила!

5) мені 25, я працюю в конторі яка займається поліграфією, приїхали до замовника показувати зразки картону на якому мають друкуватися листівки, і я підготувала табличку (українською мовою) де розписані всі ціни залежно від матеріалу і накладу. замовник каже:

– ну, я все понял, спасибо. пожалуйста, продублируйте мне это все на почту, только переведите на нормальный язык.
розкажіть мені про дискримінацію російської мови, я уважно вас послухаю, ага…

#мовамаєзначення  Helga V. Topolska Джерело