Любiть бaтьків поки вони живi. Повчальний вipш, який багато чoмy навчить вac.

Гарний вірш, який навчить вас любити своїх батьків поки вони живі. Як ви ставитеся до своїх батьків, так ваші діти будуть ставитися до вас.
–
Одного разу я образив тата
Цей вчинок заважає мені жить
Хоч збігло покаяння літ багато
Та не йому – мені душа болить.

Він все простив, лише змахнув рукою
Хоч у душі його зацвів гіркий полин
І тихо мовив синку бог з тобою
Ти зрозумієш коли в тебе буде син.

Я пам’ятаю батьківські повчання
Чомусь завжди збувалися вони
Мінялися мої переконання
І дозрівали ніби в полі кавуни.

Відходив світ ілюзій через тата
Реальність поселялася в житті
Я помилок робив дуже багато
Тож тата й мама для мене тепер — святі
–
Пройшли роки зросли у мене діти
Один в один все повторилось знов
В моїй душі де мали сходить квіти
Гіркий полин образою зійшов.

Чому на світі часто так буває?
Що зрозумієш лиш тоді усе
Коли батьків уже в живих не має,
Коли лелека діток принесе.
–
Листи у вічність я пишу до тата
Та чи прийме їх Божа Благодать
На покаяння йду в пусту батьківську хату
Молюсь, молюсь, але святі чомусь мовчать.

Любіть батьків поки вони живі
Знайдіть для них завжди якусь годину
Їм розкажіть про успіхи нові.
Про себе, внуків, любу вам дружину.
–
Той лід в старечім серці розтопіть
Своїм теплом та добрими ділами
Нащадків старість поважати вчіть
Бо й ваша старість вже не за горами

Любіть батьків поки вони живі
Бо після смерті їм боргів не повернеш
І діти вас любитимуть як ви
Посієш шану, шану і пожнеш!

Автор: Микола Курилюк