Думала…..писати, чи ні….
Але все ж таки вирішила!
Бо залишати все так, як є просто неможливо!!!
П’ятниця…вечір (21:30)…повертаєшся з роботи…відчиняєш двері…чуєш з другого поверху — » О….мама прийшла!»….сходи….і звук падіння, який ще довго не забуду!
Швидка допомога — немає ( у нас епідемія коронавірусу), так , стараюсь зрозуміти!
22:00
Інтернет….Дзвінок….машина….поїхали :
Вул.Навроцького ( восьма лікарня) — на даний час немає травмпункту;
Їдемо далі….дитині, чим раз стає гірше(((
Вул.Виговського — «Вибачте, це дитина, голова — звертайтесь на Орлика, бо потрібен нейрохірург. Ми не будемо оглядати!»
Їдемо далі….Орлика :
Дякую, що прийняли, оглянули, рентген, потрібен терміново нейрохірург….А немає чергового (реформи).
Порада та направлення лікаря на Миколайчука
00:15
Їдемо…..
Реєстратура….травмпункт…і тут почалося :
«Наші нейрохірурги не оглядають дітей, хто дав направлення? А ….Орлика….у нас з ними немає договору! Їдьте до них назад!»
Пояснюю, що на даний час там немає чергового нейрохірурга . Відповідь — » це їхні проблеми !»
Дитина, якій погано, просто лежить в холі на диванчику….у мене повністю здають нерви » від безвиході» — плач, біль, розпач….
Як же так!
Реформи, яких зовсім не розумію! Але,чому така лікарська байдужість? І вже не знаєш, що страшніше!
І тут підходить Вона ( звичайна медсестричка, років двадцяти), яка стала свідком розмови у травмпункті :
— » Вибачте, за ці реформи та за цих лікарів, я зараз вам постараюсь допомогти! Я знайду для вас нейрохірурга!
Все буде добре!»
Проходить 5 хвилин :
Ми в оглядовій, біля нас не один, а два нейрохірурга, які прибігли з відділення.
Без зайвих питань оглянуто та надано всю необхідну допомогу та рекомендації !!! Величезне дякую!!!
А відносно медичної реформи — » Вона робиться не для допомоги людям, а напевно просто для вимирання!
Нас свідомо знищують!!!
І я не готова просто так сидіти склавши руки!!! У кого є бажання, приєднуйтесь!
Бо так далі бути не може!!!