18 травня – День Великомучениці Ірини. Яким чином свята Ірина заслужила милість Господню

Згідно з церковним календарем, щороку 18 травня ми поминаємо великомученицю Ірину, що присвятила своє життя поширенню Божого Слова. Свята Ірина, при народженні – Пенелопа, походила із забезпеченої сім’ї, а її батьки завжди намагалися забезпечити її усім необхідним.

Їй служило багато прислуги та вчителів. Одним із вчителів був християнин Апеліан, який згодом постійно розповідав їй про Господа та його вчення.

Пройшло багато часу, Господь багато чого змінив в її житті. Він подарував їй три птахи – орла з вінком, ворон зі змією та голуба. Через деякий час Пенелопа категорично відмовилася від усіх її благ на користь християнської віри. Прийняла обряд хрещення та охрестила себе ім’ям Ірина. Вона почала переконувати свою родину стати християнами.

Мати погодилась, а батько відмовлявся. Щоб переконати доньку він наказав зв’язати її та кинути коням під ноги, але вони її не чіпали. Навпаки накинулися на батька та навіть відірвали йому кисть. Ірина почала читати молитви та вилікувала батька. Тоді всі ті, хто був присутнім стали християнами.

Вона розповідала всім Євангелія. Правитель міста був противником цього й наказав кинути її в заточення зі зміями, але вони її не чіпали. Правитель розсердився та наказав розпиляти мученицю, але пили не слухались. Лише вчетверте – пила зробила свою роботу. Седекій почав сміятися з неї та спитав: «чому зараз поруч немає Господа?». Почався сильний вітер, тоді всі побачили силу Господню та вирішили прийняти християнську віру.

Вона всім серцем вірила в сина Божого та намагалася навчити своїх соратників також любити Господа. Після вона разом з Апеліаном та іншими вірянами вирішила піти з міста. Коли вона дізналася, що помре – вона зайшла в печеру, а за нею закрили вхід. Там вона й віддала свою душу Богові. Віряни відкривши вхід через кілька днів – святої Ірини там не побачили.

Вона була прикладом своєї відданості християнській вірі.