Чоловік захотів продовження роду, сказав дружині: Давай за хлопчиком. Ну давай…

Коли я завагітніла, нам сказали, що двійня. Я, звичайно, була вже в шоці, як це двоє? Це важко відразу. Старшій вже 10 років було. Але змирилися, це теж добре.

Скільки разів ходила в поліклініку, говорила: «Ось подивіться, щось може не так? Начебто один б’ється, ворушиться ». Відповідали: «Ні, все добре, добре».

… Це був мій день народження. Ми відзначали, батьки приїхали, мої сестри приїхали. Посиділи, мене поклали, посуд помили, сказали: «Відпочивай». Я і відпочивала. О п’ятій ранку чоловіка буджу і кажу: «Почалося». Він о п’ятій ранку везе мене в Пологовий будинок. Сказали ж «двійня», мене і приймають два лікаря. Прийняли, пішли.

Раптом кричать: «Стійте!» Це крик був на всю поліклініку. Тут же лікар біжить назад з двома дітьми, вони не знали що робити. Це ж шок. Я бачила їх очі, чесне слово, звідки там ще дитина?

Вони мені відразу після пологів дали телефон і кажуть: «Почекай, сама нічого не говори, ти зараз в шоці, чого-небудь наговориш чоловікові».

Надиктували, що говорити. Я трубку беру і кажу: «Міша, ти їдеш? Якщо їдеш, зупинись ». Він каже: «Ні, я вдома». Я кажу: «Тоді сядь». Він сів, я говорю: «Я народила». Він: «Ура! Ну і хто там? ». Я кажу: «Два синочка і лапочка дочка». Тиша, велика така тиша була, потім як засміється вголос, прямо засміявся і сказав: «Де двоє, там і троє».

Потім коли мені показали, що там дійсно два синочка і донька, це було, звичайно, таке щастя.
За матеріалами