СТАРІСТЬ…
– А де ваші літа, нене? Літа молоді?
– Пролетіли, наче коні. Коні вороні.
– А де ж, мамцю, все здоров’я, і де ваша сила?
– Вік свій важко працювала, там і загубила.
– А де вірна пара ваша, голуб сизокрилий!?
– Рано він пішов на небо, був Господу милий!
– А де ваші діти – квіти, синочки і доні!?
– Розлетілися по світу, не їдуть, не дзвонять.
Колихала, сповивала, до Бога молилась. Коли старості діждала – сама залишилась…
Та й пішла старенька в хату, вмилася сльозою.
Не дай Бог вік доживати, самій, сиротою .
Соломія Українець
Джерело
Друзі, Вам подобається ця стаття?
Поділіться з друзями!
