21 жовтня — святої Таїсії та Пелагії. Що кожній господині потрібно зробити саме в цей день

21 жовтня, заведено вшановувати пам’ять преподобної Пелагії, Преподобного Трифона архімандрита Вятського та преподобної Таїсії. Пелагію до християнської віри запросив святий єпископ Нонн. Вона була головною серед танцюристок та вела гріховний спосіб життя. Побачив її одного разу святитель Нонн й довго молився Господу за грішницю.

Наступного дня Пелагія вирушила до храму з покаяннями та попросити провести обряд хрещення єпископа Нонна. Святитель не відмовив їй, бо її рішення було від щирого серця. У цю ніч до неї у сні з’явилась нечиста та вмовляла відректись від свого рішення.

Через цю подію Пелагія промовила молитву, яку придумала самостійно й нечиста зникла безслідно. Все своє майно святитель наказав роздати нужденним. Одягнувши скромне вбрання вона вирушила на Елеонську гору, де під ім’ям Пелагій доживала свій вік.

З самого дитинства преподобний Трифон хотів прийняти чернечий постриг, тому нікого не поставивши до відома втік з дому до приходського священнослужителя до міста Устюг. Він постійно дотримувався посту та читав молитву. Через деякий час на річці Камі прийняв чернечий постриг від ігумена Варлаама.

Це сталося, коли Трифону було 22 роки. Біля річки Мулянки запросив багато язичників вірувати у Господа. На березі річки Чусова заснував монастир. Після заснував ще один монастир у місті Хлинова Вятська губернія. Саме там його поставили архімандритом. Він дуже цінував віру та повністю віддавався їй. Перед тим, як віддати душу всевишньому написав заповіт, де закликав та наставляв на путь істинний та вірити у Всевишнього.

Таїсія була розпусною та порочною жінкою. Користувалась успіхом через свою незрівнянну красу. Про неї говорили на кожному кроці, й згодом про неї дізнався старець Пафнутій. Саме він виявив бажання врятувати блудницю. Одного разу святий переодягнувся у звичайний одяг та вирушив до Таісії. Він попросив її влаштувати побачення, де їх ніхто не побачить, навіть Всевишній.

Жінка відповіла, що це не можливо, бо Господь є повсюди та бачить все та кожного. Святий помітив, що жінка чогось трохи боїться й тому розповів їй, що буває з тими, хто постійно грішить. Таїсія довго не вагалась, а зібравши речі вирушила разом зі святим до храму. Протягом трьох років вона була у монастирі та кожного дня молила про прощення.