19 липня — святої Мокрини. Саме сьогодні у неї просять про злагоду, мир і міцне здоров’я для себе та своїх рідних.

У цей день, 19 липня, православний світ оспівує святу Мокрину – сестру Григорія Нісського й Василя Великого. Християни повсякчас промовляють молитви до цієї святої, благаючи про злагоду, мир і міцне здоров’я для себе та своїх рідних.

Мати святої Мокрини була глибоко віруючою й у віщому сні їй явився янгол, який порадив наректи свою майбутню доньку Феклою. Так жінка й зробила, але родина все одно зверталася до дівчини ім’ям, яке дали їй в честь бабусі – Мокрина. Родина в неї була дуже велика, але мати все одно знаходила час на навчання доньки. Вона вибирала приклади зі Святого письма й псалмів, які б навчили Мокрину благочестю, богоугодному життю та водила до церкви на Божественні служби.

Мокрина провела все життя в цноті, бо її наречений помер, а віддатися іншому дівчина вважала зрадою. Вона мешкала в батьківській оселі й допомагала займатися господарством служницям. Коли всі брати й сестри виросли й покинули дім, то Мокрина переконала матір дарувати рабам свободу, а самим відправитися до монастиря.

Коли мати померла, свята взяла її обов’язки та очолила сестер монастиря. Вона була дуже суворою та стриманою жінкою й за це її дуже поважали. Бог нагородив Мокрину даром чудотворення. Вона зцілювала хворих своїм дотиком та рятувала народ від голоду. Після смерті, святу Мокрину поховали поряд з батьками.

Інші прикмети віщували:

• якщо  у цей день дощ – в лісі буде багато горіхів;
• на святу Мокрину не можна було полоти грядки, щоб овочі на городі не змокли через сильні дощі;
• якщо у цей день починав летіти пух з осик, можна було йти в ліс за підосичниками;
• якщо першого серпня йшов дощ, то дівчатам, які народилися першого серпня, не можна було виходити на вулицю, щоб своєю появою не посилити дощ і не залити всю землю;
• коли день видавався сухим, проводили обряд викликання дощу: дівчину-іменинницю називали Мокриною і наряджали у святкову сукню. Потім кожна господиня зі свого поля несла їй колос хліба. З зібраними колоссями Мокрина йшла до річки, там передавала хліб водній стихії і просила її пролити дощ.